Marta's Postcard from Hossegor

Ми приїхали до Франції без особливого плану - радше щоб перевести подих і побути там, де життя тече повільніше. Така зміна краєвиду за вікном дозволяє отримати свіжу перспективу, відкрити нові джерела натхнення та плекати наші стосунки. Ми також зовсім не знали, якої погоди очікувати, бо квітень над океаном може написати різні сценарії… тож ми запакували і купальники, і зимові куртки та взуття (на щастя, здебільшого користувалися літнім гардеробом).

Ця подорож для нас - щось більше, ніж просто перепочинок, це також своєрідний експеримент, який дозволив перевірити, яким було б життя в іншому середовищі, з домашнім навчанням дітей та віддаленою роботою. Цікаво, що, як виявилося, життя у повільному ритмі не обов'язково означає нехтування щоденними справами та шкільними обов'язками. Виконання домашніх завдань займало у Тадеуша і Ванди максимум 2 години на день, а коли нам доводилося трохи більше працювати, діти проводили час, читаючи книжки, граючись у басейні, граючи в теніс у саду, іноді й сперечаючись - відомо ж, як буває ;). Коли ми з Кубою залагоджували всі дзвінки, листи та поточні справи - тікали з дітьми на бодиборд, велосипед, серфінг чи збирати мушлі на пляжі.